Категорії

Стабілізатор напруги: види

Дата

02 січня 2024

Стабілізатори – пристрої автоматичної підтримки стабільного вузького коридору напруги живлення кінцевих споживачів (пристроїв) електричних мереж.

Види стабілізаторів по методу регулювання – плавні чи дискретні (ступінчасті). У першому випадку досягається висока точність. Побутові цілі задовольнять дискретні, з похибкою 3-4% (хоча побутова техніка розрахована на 8-10%). Плавнорегульовані апарати бажані при використанні високочутливого обладнання (професійні освітлювальні прилади, медапаратура, системи зв'язку тощо).

Конструктивні типи стабілізаторів напруги

Узагальнено пристрій стабілізатора напруги складається з регульованого трансформатора, який змінює напругу для досягнення оптимальних параметрів. При значному сплеску чи «просіданні» напруги живлення відключається.

Вирізняють наступні типи стабілізаторів, які мають різний принцип дії.

Електронний. Мікропроцесор управляє електронними симісторними чи тиристорними ключами. При цьому відкриваються/закриваються ступені, які регулюють кількість витків на обмотках трансформатора. Похибка обернено пропорційна кількості ступенів.

Переваги:

компактність;
час спрацьовування близько 0,02 с;
тиха робота;
термін служби – 10–20 років.

Недоліки:

дискретність;
низька стійкість до наднавантажень (вимикається при перевищенні вольтажу в 1,5 рази).

Електромеханічний (сервопривідний, електродинамічний). Кількість витків трансформатора перемикається електроприводом, який рухає графітовий ролик по обмотках.

Переваги:

плавність;
робота при 10-кратному перевантаженні;
широкий діапазон робочих температур (-15…+50˚С);
термін служби до 30 років.

Недоліки:

незначний шум;
інерційність спрацьовування через двигун.

Релейні. Схожі з електронними, але перемикання ступенів здійснюється силовими реле.

Переваги:

малий час спрацьовування (0,02-0,05 с);
компактність.

Недоліки:

дискретне регулювання;
клацання реле під час роботи;
перевантажувальна здатність до 150%;
середній термін роботи – 5 років.

Ферорезонансні. Регулювання здійснюється плавно шляхом магнітного насичення сердечників трансформатора.

Переваги:

точність 1-3%;
швидкодія до 0,05 с.

Недоліки:

вузький діапазон вхідної напруги (180-260 В).

Інверторний (подвійного перетворення). Не має трансформатора, а складається з двох перетворювачів: із змінного струму в постійний та назад – і мікропроцесорного блоку.

Переваги: