Що таке стабілізатор?

Стабілізатори – це пристрої корекції коридору напруги живлення кінцевих споживачів (пристроїв) при екстремумах в електричній мережі понад граничний робочий діапазон 220 В ±10%.

Для чого потрібен стабілізатор напруги?

Фактична напруга на одну фазу змінюється від 190 до 250 В. Нерідкі випадки стрибків вольтажу, які виводять з ладу електроапаратуру. Причин безліч – від короткого замикання на ділянці внутрішнього електроланцюга, несправності на підстанціях – до ударів блискавок поблизу ЛЕП. Вирішення проблеми – підключення через стабілізатор (нормалізатор).

Чи потрібен Вам стабілізатор?

Потрібен, якщо:

• спостерігається низька якість енергії живлення, тобто відзначаються постійні злети та падіння значень напруги і частоти;
• встановлено невідповідність номінального та фактичного навантаження на енергосистему, тобто споживачів більше, ніж може витримати мережа;
• у Вашому будинку / офісі, на підприємстві вартість електроприладів вища за ціну стабілізатора.

Пристрій та принцип роботи стабілізатора

Виходячи з фізики процесів, які приводять напругу до еталонного значення, виділяють дві групи стабілізаторів:

• коригуючі вихідну величину напруги;
• конденсуючі електроенергію та генеруючі її заново у вигляді стабільної синусоїди напруги.

Загалом, принцип впливу коригуючого стабілізатора, заснований на роботі автотрансформатора, який підвищує або понижує вхідну напругу до 220 В (з урахуванням похибки). Крім автотрансформатора в конструкцію входять:

• вхідний фільтр;
• виконавчий механізм комутації обмоток;
• мікропроцесорний блок управління та контролю.

Коливання у мережі відстежуються мікропроцесорним контролером. Далі на основі аналізу цих даних виконуючому механізму подаються відповідні команди для зміни коефіцієнта трансформації.

В якості виконавчого елементу використовуються:

• Електромеханічний привід, який плавно переміщує графітові щітки або ролик по обмотках трансформації.
• Електронні симісторні або транзисторні ключі, які відкривають та закривають ступені трансформації.
• Електромеханічні реле, які діють аналогічно до електронних ключів.

До другої групи нормалізаторів належать апарати інверторного типу. В їх конструкції немає трансформатора. Регулювання величини напруги відбувається шляхом подвійного перетворення. Спочатку змінний струм у випрямлячі перетворюється на постійний і конденсується у вторинному джерелі живлення. Потім на основі заданих параметрів інвертором виконується зворотна генерація синусоїдальної напруги з ідеальною формою.

Також у конструкцію стабілізаторів входять:

• блоки вимірювання струму та напруги;
• пристрої захисту від перегріву, перевантаження, високовольтних імпульсів та короткого замикання, які у разі виникнення перерахованих аварійних ситуацій автоматично відключають живлення.