Категорії

Основні нюанси установки і схеми підключення стабілізатора напруги

Дата

02 січня 2024

Стабілізатор напруги, як відомо, є спеціальним електрообладнанням, призначеним для підвищення якості електроживлення, тому правильно підібраний апарат (з урахуванням усіх параметрів, навантаження тощо) є гарантом безпечної роботи Вашої техніки. Однак правильний вибір даного пристрою не є єдиною умовою стабільної роботи всіх наявних приладів, його ще потрібно правильно підключити для того, щоб все підключене обладнання було надійно захищене від сплесків, просідань, перешкод та інших аварійних ситуацій в мережі. Метою цієї статті є допомогти користувачеві самостійно встановити та підключити стабілізатор напруги, тому тут будуть надавати необхідні поради та рекомендації, які необхідні при монтажі.

Порядок дій при підключенні стабілізатора

На самому початку хотілося б відзначити, що в підключенні до електричної мережі такого обладнання, як стабілізатор напруги, немає нічого складного – це досить проста процедура, проте вона вимагає від людини, яка виконує дані роботи мінімального досвіду електромонтажних робіт. Існує кілька простих, але обов'язкових етапів, які необхідно виконати для правильного та безпечного підключення даного обладнання. Перед підключенням необхідно виконати такі дії:

Вибрати найбільш підходяще місце для кріплення (якщо виконання агрегату навісне), або розміщення на підлозі (підлоговий тип виконання). Встановлення стабілізатора необхідно проводити після лічильника обліку електроенергії. З приводу додаткових витрат електрики даним пристроєм можете сильно не хвилюватися, оскільки їхнє власне енергоспоживання часто коливається в межах 20-30 Вт (залежно від моделі), що в кілька разів менше у порівнянні зі стандартною лампою розжарювання. Ще одна причина, через яку не рекомендується встановлення стабілізатора напруги перед лічильником – це можливі неприємності зі співробітниками служби енергонагляду.
Більшість стабілізаторів, особливо підлогові (переносні та поличкові) мають так звану клемну колодку або клемник. Вона складається з чотирьох клем, призначених для підключення проводів: двох вхідних (фази та землі), що йдуть від розподільного щита та двох вихідних (також фази та землі), до яких підключається навантаження.
Перед початком інсталяційних робіт необхідно переконатися, що стабілізатор не має зовнішніх механічних пошкоджень, зібраний надійно, перевірити якість підключення всіх дротів. Після цього слід знеструмити лінію, відключивши напругу на лічильнику, перевірити номінальні характеристики автоматичного вимикача, встановленого на вході (вони повинні бути вищими за показники потужності стабілізатора напруги, який підключається).
Відключаємо всіх споживачів електроенергії та підключаємо стабілізатор. Для цього спочатку заводимо фазу у відповідний клемний роз'єм.
Проробляємо попередній пункт ще раз з тією лиш різницею, що замість фази від лічильника підключаємо нульовий провід до призначеного для цього роз'єму в клемній колодці приладу.
Далі вимірюємо показники вхідної та вихідної напруги. Якщо дані значення лежать у допустимих межах (вказаних у паспорті на пристрій), то можна приступати до приєднання навантаження.
За тим же принципом підключаємо ланцюг навантаження до відповідних вихідних клем стабілізатора напруги (фаза до фази, земля до землі).

Пам'ятайте, що перевірку надійності підключення стабілізатора напруги необхідно проводити щонайменше раз на рік. Якщо при цьому виявиться поганий контакт, слід негайно вжити заходів щодо його поліпшення (більш жорсткіше зафіксувати), щоб уникнути загоряння ізоляції та виникнення пожежі.

Встановлення побутових однофазних стабілізаторів напруги

Існує два найбільш поширені варіанти підключення однофазних стабілізаторів. Перша схема (Малюнок 1) передбачає включення приладу в ланцюг навантаження таким чином, що на вхід всіх підключених споживачів буде надходити стабілізована напруга. Однак, необхідно враховувати, що даний тип підключення передбачає великі фінансові витрати від споживача, тому що в цьому випадку знадобиться потужніший стабілізатор напруги, який необхідний для живлення всієї наявної в будинку техніки.

Як було вже зазначено вище, це не єдина схема підключення стабілізаційного обладнання. Його можна встановлювати на певну, найбільш важливу частину навантаження. Такий підхід виправданий у кількох випадках:

коли Ви не хочете переплачувати за більш потужну та дорогу модель стабілізатора, а хочете заживити від нього лише певну групу побутової техніки, а окремих електроспоживачів залишити без захисту. Для цього потрібно створити електричну лінію для живлення останніх в обхід стабілізатора та підключити до неї це навантаження;
виникла необхідність убезпечити від виходу з ладу певну техніку, найбільш чутливу до стабільності напруги, яка подається, що вимагає створення для неї окремого ланцюга живлення, на початку якого буде встановлений стабілізатор, який гарантує високу якість вхідного сигналу. При цьому обладнання, яке залишилося, підключається до загальної електромережі, в якій напруга не стабілізується.

Згідно з другою схемою (Малюнок 2) стабілізатор встановлюється в розрив фази відразу за лічильником електроенергії та ввідним автоматичним вимикачем, розташованим у розподільчому щитку. Нульовий провід або землю слід підключити до спеціального роз'єму клемної колодки пристрою (окремі моделі передбачають подачу даного кабелю на корпус, таким чином виконується заземлення стабілізатора). До вихідних клем апарата підключається найбільш критичне до якості напруги навантаження, а прилади, які не потребують захисту, підключають до фази відразу після лічильника (до стабілізатора) Таким чином, якщо здійснити підключення зазначеного пристрою за другою схемою, стабілізована напруга подаватиметься тільки до найважливіших електроприладів у Вашому будинку.

Встановлення трифазного стабілізатора напруги

Підключення промислового трифазного стабілізатора є трохи більш складною процедурою порівняно із встановленням однофазного апарату з тієї причини, що в цьому випадку ми маємо справу не з однією лінією фази, а з трьома. Таким чином, перед початком підключення слід виконати ті ж дії, що й у попередньому варіанті, а саме:

перевірку ввідного автомата, номінал якого має бути вищим за потужність стабілізатора напруги для забезпечення нормального режиму функціонування ланцюга навантаження;
знеструмлення електромережі перед початком виконання робіт.

З наведеної нижче схеми (Малюнок 3) видно, що стабілізатор напруги при такому типі підключення розташовується між лічильником з розподільчим щитом, де встановлений ввідний автомат і контуром споживачів. У середньому трифазний стабілізатор споживає електроенергії втричі більше, ніж однофазна модель (в межах 90 – 150 Вт). Послідовність дій у цьому випадку буде такою:

Підключаємо послідовно три фази та нульовий провід (землю).
Перевіряємо надійність та якість фіксації кабелів у клемних колодках.
Відключаємо всіх наявних електроспоживачів та подаємо до стабілізатора живлення.
Здійснюємо виміри напруги на вхідних та вихідних клемах приладу.
Якщо всі значення в межах норми (похибка не перевищує паспортної величини), то здійснюємо підключення навантаження до пристрою.

Також пам'ятайте, що трифазні стабілізатори (через більшу ємність та габарити) виділяють у процесі роботи більшу кількість тепла, тому вони сильніше гріються. У зв'язку з цим фактом ці агрегати напруги в більшості випадків оснащуються примусовою повітряною системою охолодження. Однак, незважаючи на це подібне обладнання, рекомендується встановлювати в просторих приміщеннях, які мають достатній об'єм для нормальної циркуляції та охолодження повітря.

У разі виникнення будь-яких неполадок або зміни параметрів мережі можна підкоригувати окремі параметри пристрою, відрегулювати величину напруги, підігнати відсічення під фактичну ситуацію в мережі тощо. Крім того, більшість поставлених сьогодні на ринок стабілізаторів забезпечені гарною системою управління та наочною індикацією, завдяки якій Ви завжди зможете визначити появу помилки в роботі приладу та розрізнити – яка саме помилка мала місце бути (за її кодом), а також визначити, що сталася аварійна ситуація в мережі.

Умови підключення стабілізатора напруги

Монтаж даного обладнання (яке планується експлуатувати безперервно) допускається лише у спеціально відведених та призначених для цього не закритих приміщеннях. Це ні в якому разі не повинно бути горище або якесь маленьке підсобне приміщення, або ніша в стіні або ще гірше в шафі. Однією з найважливіших умов тут є наявність сухості і хорошої природної вентиляції. Крім того, суворо забороняється встановлення подібних пристроїв поблизу горючих і легкозаймистих об'єктів і хімічних речовин. Тим самим Ви убезпечите себе від передчасної поломки стабілізатора внаслідок перегріву силової частини та можливого займання.

Дотримуючись цих простих правил та нескладних пунктів, Ви зможете правильно та самостійно підключити вказане обладнання. Але пам'ятайте, якщо Ви не маєте достатнього досвіду електромонтажних робіт, то краще довірити процес підключення такого відповідального обладнання, як стабілізатор напруги, професіоналам, тому, не роздумуючи, звертайтеся за допомогою до фахівців. У цьому Вам із задоволенням допоможуть наші кваліфіковані працівники.